1. Чому трагедія починається прологом?
- Про життя яких двох родин розповідається у творі?
- Чому ворогують Монтеккі та Капулетті?
- Які відносини склалися між їхніми дітьми?
- Чи є надія у Ромео і Джульєтти бути разом, бути щасливими?
2. Кохання Ромео і Джульєтти — нестримне, чисте й героїчне — триває лише декілька днів і протистоїть давнім поглядам і відносинам середньовічної закляклості, під владою якої перебувають Капулетті й Монтеккі. Це справжній бій за вільне життя й права людини. Трагічна загибель дітей примирила нарешті ворогуючі родини, але якою ціною! Своєю смертю закохані немовби купують перемогу нового життєвого принципу — принципу миру, дружби, кохання. Горе втрати примушує Монтеккі і Капулетті зрозуміти, що безглуздою ворожнечею вони знищили власне майбутнє. У загибелі закоханих народжується нова істина: людські почуття святіші й значніші за вікові станові забобони. Так було й так буде завжди, доки живе людина.
3. Висновок. Хоча головні герої гинуть, та все ж фінал називають світлим? У чому ж оптимізм трагедії? Ромео та Джульєтта здатні на глибокі і чисті почуття, цінують любов більше, ніж власне життя.
Кожного року в італійському місті Вероні відбувається святковий карнавал, на якому обирають Ромео і Джульєтту. Це найвродливіші, найдобріші, милосердні, духовно багаті молоді люди. І кожного року в це місто приходить безліч листів з однією адресою: «Італія, Верона, Ромео і Джульєтті». Юнаки та дівчата з різних країн довіряють їм свої сердечні таємниці, проблеми, просять поради, допомоги.
Чому люди так люблять цих героїв?
Можливо, тому, що вони для всіх давно стали символом справжнього великого кохання.
Найцікавіше полягає в тому, що Шекспір не сам придумав сюжет цієї п'єси, а запозичував його у давньоримського поета Овідія, який у збірці «Метаморфози» (перетворення) розповів історію Пірама і Фісби. Мало хто пам'ятає Овідія і його героїв, а ось імена Ромео і Джульєтти ми вживаємо як символи відданості і беззавітної любові.
3. Історія створення трагедії. (Додатково прочитати в підручнику, стор.174, коротко записати в зошит)
Античним аналогом трагедії є історія пірама та Фісби. ЇЇ поклав в основу свого твору «Метаморфози» Овідій. Закохані Пріам і Фісба домовились про побачення. Дівчина прийшла раніше і на місці зустрічі побачила левицю із закривавленою пащею. Фісба втекла, загубивши накидку, яку левиця розірвала. Пріам прийшов пізніше, подумав, що Фісба загинула й кинувся на меч. Повернувшись, Фісба знайшла тіло коханого й покінчила життя самогубством. Ця старовинна легенда захопила не одного письменника. Вона неодноразово переповідалась італійськими новелістами. Цей сюжет використав і Артур Брук, який написав поему «Трагічна повість про Ромео і Джульєтту» (1562). Вільям Шекспір у 1595 році також написав оригінальний твір-трагедію «Ромео і Джульєтта», використавши той самий сюжет. Мало хто пам'ятає Овідія і його героїв, а ось імена Ромео і Джульєтти ми вживаємо як символи відданості і беззавітної любові.
Комментариев нет:
Отправить комментарий